- промішати
- див. промішувати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
промішати
Смотреть что такое "промішати" в других словарях:
промішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
промішаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до промісити, промішати. || промі/шано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
мішати — I (за допомогою копистки, ложки тощо перегортати, збовтувати, перемішувати щось), перемішувати, перемішати; колотити (що н. рідке); промішувати, промішати (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти / складу) II див. змішувати 1) … Словник синонімів української мови
Ливия — Социалистическая Народная Ливийская Арабская Джамахирия (араб. Аль Джамахирия аль Арабия аль Либия аш Шаабия аль Иштиракия), гос во в Сев. Африке. Пл. 1759,5 тыс. км2. Hac. 3,35 млн. чел. (на кон. 1983). Столица Триполи. B адм. отношении… … Геологическая энциклопедия
ОБЪЕДИНЕННАЯ АРАБСКАЯ РЕСПУБЛИКА — (Аль Гумхурия аль Арабия аль Муттахида) (ОАР) гос во на С. В. Африки и частично в Азии (Синайский п ов). Площ. ок. 1 млн. км2. Насел. 30 млн. ч. (1966), гл. обр. арабы. Ок. 99% нас. живет в дельте и долине Нила, в оазисе Файюм и в зоне Суэцкого… … Советская историческая энциклопедия
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… … Український тлумачний словник
опромінюватися — юється, недок., опромі/нитися, иться, док. 1) Освітлюватися промінням. 2) перен. Оживлятися, світлішати, прояснюватися під впливом якого небудь почуття, настрою і т. ін. (про обличчя, погляд і т. ін.). 3) спец. Зазнавати дії яких небудь променів … Український тлумачний словник
швидкий — а/, е/. 1) Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. || Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину). || Схильний поспішати з чимсь. || Спритний (про руки). || до чого, перен., розм. Який… … Український тлумачний словник
